Педагогічна занедбаність
Педагогічна занедбаність - (англ. educational neglect) - не сформованість особистості дитини як суб’єкта навчально-пізнавальної, ігрової та інших видів діяльності, зумовлена недоліками виховної і освітньої роботи переважно у дошкільному та молодшому шкільному віці.
Зазвичай як прояви педагогічної занедбаності називають відсутність необхідного запасу знань, не достатнє володіння способами і прийомами їх здобування, не сформованість пізнавальних і навчальних мотивів, а також відхилення від норми у поведінці, зумовлене не достатнім засвоєнням моральних норм. Педагогічна занедбаність є наслідком негативного впливу середовища і помилками у вихованні і навчанні. Причинами педагогічної занедбаності у дошкільному віці є низький культурний рівень сім’ї, дефіцит спілкування з батьками, бездоглядність, а також потуральна чи домінуюча гіперпротекція, недоліки дошкільного навчання і виховання, через що дитина приходить до школи не готовою до навчання. Невідповідність змісту і методів навчання можливостям розвитку такої дитини призводить до стійких труднощів у навчанні та виникнення вторинних ускладнень у формуванні її особистості. Основні прояви педагогічної занедбаності у молодшому шкільному віці – стійка неуспішність навчання, негативне ставлення до школи, недотримання правил поведінки, порушення взаємин з однокласниками та пошук емоційного комфорту і психологічної підтримки поза сім’єю і школою. У підлітковому та старшому шкільному віці педагогічна занедбаність ускладнюється порушенням соціальної адаптації, часто призводить до асоціальної поведінки. Під час вивчення інтелектуальної діяльності учнів, що стійко не встигають, було введено поняття ранньої та пізньої педагогічної занедбаності. Первинна педагогічна занедбаність обмежується сферою знань та вмінь, не сформованістю навчальних мотивів. Для вторинної педагогічної занедбаності, яка починається в ранньому дитинстві і триває довго, характерні якісні зміни в інтелектуальній діяльності: знижується гнучкість, критичність, допитливість розуму, здатність виявляти суттєве у предметах та явищах, узагальнювати, що дозволяє говорити про виникнення затримки психічного розвитку психогенного походження. Вплив тривалої педагогічної занедбаності на виникнення змін у якості інтелектуальної діяльності знаходить пояснення з позицій базових положень вітчизняної психології про розвиток психіки в діяльності та вікової сензитивності індивіда щодо розвитку окремих психічних функцій і властивостей. Згідно з цими положеннями психічні функції формуються в діяльності. Педагогічна занедбаність – це, насамперед, збіднення та обмеження діяльності, отже, можливостей для розвитку. У зв’язку з цим педагогічну занедбаність можна розглядати як один із суттєвих аспектів психічної депривації. Розв’язання проблеми педагогічної занедбаності потребує подолання дитячої бездоглядності, підвищення батьківської педагогічної компетентності, поліпшення якості педагогічного процесу у закладах дошкільної та загальної середньої освіти.
Джерела
- Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: навч. посібник / Заг. ред. М. Й. Боришевського, Г. М. Бевза. Київ: Міленіум, 2005. 283 с.
- Ілляшенко Т. Д. Педагогічна занедбаність. Енциклопедія освіти. / гол. ред. В. Г. Кремень 2-ге вид.,допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 156.
- Максимова Н. Ю. Психологія девіантної поведінки: навч. посібник. Київ: Либідь, 2011. 520 с.
Довідка
Педагогічна занедбаність (англ. - educational neglect) - не сформованість особистості дитини як суб’єкта навчально-пізнавальної, ігрової та інших видів діяльності, зумовлена недоліками виховної і освітньої роботи переважно у дошкільному та молодшому шкільному віці.
Автор
Оприлюднено: 27.11.2025
Останні зміни: 28.11.2025
Модератор: Євтушок І. А.
